Інноваційні технології в ЗДО

      Термін "інновація"означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.
      Поняття "технологія" виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю "метод". Недолік методу полягає в його негнучкості та статичності. З початку 80-х рр. все більше вживається термін "педагогічні технології". У визначенні Їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систему вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті - цілісний процес визначення мети, обґрунтування плану і програми дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педагогічних технологій.
      Отже, "інноваційні технології" – це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів.

     Педагоги впроваджують в роботу сучасні педагогічні технології:

1. Розвиваючі ігри Нікітіних: кубики, гра типа "Танграм"

Автори - Борис Павлович і Олена  Олексіївна Нікітіни, класики вітчизняної педагогіки та автори ряду розвиваючих ігор для дітей.

Суть технології. Методики раннього розвитку дітей, в першу чергу, базуються на відповідних дитячих іграх. За методикою Нікітіних вони повинні включати в себе спільну діяльність дитини і батьків. Вони мають великий потенціал, тому що їх можна підлаштувати під себе, під свій рівень розвитку, під свої інтереси. Кожна «Нікітінська» дитяча гра надає можливість подумати над тим, що до неї додати, як її поліпшити; така варіативність завдань заздалегідь продумана, адже вона спрямовує дитину до творчої роботи. В основному ці ігри мають форму головоломок, направлених на розпізнавання і добудови образів, інакше кажучи, на розвиток логічного і творчого мислення. Кожна гра по методиці Нікітіних є набором завдань, вирішення яких дитина шукає за допомогою кубиків (кубики Нікітіна), квадратів з картону, деталей з конструктора і т.д. Завдання, які ставляться перед дитиною, мають різну форму: у вигляді інструкції, креслення, моделі. Таким чином дитина знайомитися з різними способами передачі інформації. Завдання задаються за принципом від простого до складного і мають дуже широкий діапазон.

2. Методика Н. Гавриш використання коректурних таблиць.

 Коректурні таблиці – це інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами; цифрами і буквами; символами чи знаками, геометричними фігурами). Картинки добирають за змістом тематично. Тематична палітра коректурних таблиць може бути досить широкою. Вона майже не змінюється в різних вікових групах, розширюється лише змістове наповнення та урізноманітнюються зв'язки між елементами теми.

     Рекомендації щодо роботи з коректурними таблицями:
     Дорослий оголошує запитання або завдання, діти виконують його, пояснюють свої дії; дорослий може прокоментувати відповідь, судження (надати додаткову інформацію, оцінити виконання, уточнити деякі факти тощо).
Основне завдання — завдяки уважному слуховому сприйняттю і зосередженому розгляданню таблиці знайти правильну відповідь і назвати правильне слово (слова);

     Дати відповідь на запитання чи виконати завдання діти мають, використовуючи спеціальні фішки (геометричні фігури, дрібні предмети, якими діти накривають картинки-відповіді), а потім прокоментувати результат виконання завдання.

     Діти працюють з розлінованою, але незаповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під» тощо), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва»).

    Основними засобами у роботі з коректурними таблицями є інтелектуально-мовленнєві завдання, ігри-вправи, які будуть постійно коригувати уявлення дітей про предмети, відчувати пов’язаність усього з усім; сприятимуть розвитку мислення й мовлення дітей, удосконаленню сприймання, уваги, пам’яті, формуванню у дошкільнят основ діалектичного світогляду, розкриттю їх творчих здібностей, забезпечуватимуть пізнавальну активність, стійкий інтерес до інтелектуальної діяльності.

Використання коректурних таблиць:

• ефективний засіб «включення» дітей у заняття, тобто педагоги можуть використовувати їх на початку заняття як демонстраційний засіб;

• під час проведення основної частини заняття, об'єднавши дітей у невеличкі підгрупи, можна запропонувати їм менші за розміром таблиці;

• як своєрідну інтелектуальну гру, в якій діти змагатимуться поодинці або командами на швидкість реакції.

3.  Авторська технологія Г. Чепурного «Мнемотехніка».

  Мнемотехніка – це техніка запам'ятовування, сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій.

     Це нова освітня технологія, що допомагає кожній дитині комфортно та легко здобувати знання у будь-якому віці.
Завдяки образності, ігровому та емоційному компонентам, що покладені в основу мнемотехніки, процес запам'ятовування перетвориться для дитини на цікаву захопливу гру, а потрібна інформація мимовільно й міцно закарбовуватиметься в пам'ять.

   Мнемотехнічні прийоми особливо важливі для дошкільнят, так як розумові завдання вирішуються з переважною роллю зовнішніх засобів, наочний матеріал засвоюється краще вербального. Використання мнемотехнічних прийомів сприяє розвитку зв'язного мовлення:
·        Збагачення словника
·        Навчання переказу
·        Придумування розповіді
·        Розучування віршів
·        Відгадування загадок
    Особливості технології:
    Використання не зображення предмету, а символів для запам'ятовування.
  Отже, навчання дітей для мене - це захоплююче заняття, але й трудомістке. Проведення таких занять потребує попередньої підготовки у відборі мовного матеріалу, ігор, виготовлення наочних посібників. Тому, чим раніше почнемо вчити дітей розповідати або переказувати, використовуючи метод мнемотехніки, тим краще підготуємо їх до школи, так як зв'язне мовлення є важливим показником розумових здібностей дитини, готовності її до шкільного навчання.

4.  Нетрадиційні методики образотворчої діяльності.

 Нетрадиційні техніки малювання – це спосіб створення нового, оригінального витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу розкутості, відкритості, розвиток самостійності дітей, створюють емоційно – позитивне відношення до діяльності. Результат зображувальної діяльності не може бути поганим чи хорошим, робота кожної дитини індивідуальна, неповторна.

     Термін «нетрадиційний» - означає використання матеріалів, інструментів, способів малювання, які не є традиційними, широко відомими. Існує безліч технік нетрадиційного малювання, їх незвичайність в тому, що вони дозволяють дітям швидко досягнути бажаного результату.
     Малювання незвичайними матеріалами, оригінальними техніками дозволяє дітям відчути незабутні позитивні емоції. Результат зазвичай дуже ефективний і майже  не залежить від вмілості і здібностей. Нетрадиційні способи зображення досить прості за технологією і нагадують гру. 
    Нетрадиційна техніка зображення сприяє розвиткові у дитини: дрібної моторики рук і тактильного сприйняття; просторового орієнтування на аркуші паперу, окоміру і зорового сприйняття; уваги й посидючості; образотворчих навичок і вмінь, спостережливості, естетичного сприйняття, емоційної чуйності. 

    У дошкільному закладі можна використовувати такі нетрадиційні техніки малювання, а саме: відбиток, монотипія, кляксографія, ниткографія, граттаж, тичкове малювання, набризк, малювання долоньками, пальцями, восковими олівцями та аквареллю, зім'ятим папером, малювання на вологому папері та багато інших.